Володимир Григорович Сергеєв – керівник Харківського науково-виробничого об'єднання «Хартрон» і головний конструктор систем управління для провідних радянських ракетних комплексів з 1960 по 1986 рік.

Народився Володимир Сергеєв 5 березня 1914 року в Москві. У 1930 році закінчив 7 класів і вступив до ФЗУ Московського електрозаводу. З лютого 1932 року він працював слюсарем на фабриці «Москвашвей», а у вересні 1934 року вступив до Московського інституту інженерів зв'язку (зараз - Московський технічний університет зв'язку та інформатики), який закінчив через 6 років.

У червні 1941 року Сергеєв був мобілізований до лав Червоної Армії і призначений інженером відділу зв'язку штабу VIII армії. З серпня 1944 року він уже служив на посаді заступника командира 449-го окремого лінійного батальйону зв'язку, а з лютого 1946 року став командиром батальйону. З січня 1947 року Сергеєв був офіцером телеграфної і телефонної служби відділу зв'язку штабу 39-ї армії.

У березні 1947 року Володимир Григорович був демобілізований, і в червні того ж року прийшов працювати в НДІ-885 Міністерства промисловості засобів зв'язку. Тут він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до начальника лабораторій.

У 1960 році в результаті катастрофи під час випробувань ракети Р16 загинув головний конструктор ОКБ-692 Б.М. Конопльов, і Сергеєв був призначений на його посаду - начальником-головним конструктором НВО «Хартрон». Йому вдалося чітко організувати роботу, і вже через півроку ракета Р-16 з істотно доопрацьованою апаратурою системи управління була вивезена на стартову позицію. Тут же були проведені її успішні льотні випробування.

В цілому головним напрямком у діяльності Сергеєва стало створення все більш досконалих систем управління міжконтинентальних балістичних ракет Янгеля і Челомея. Ці ракетні комплекси склали основу ракетно-ядерних сил стратегічного призначення. У 1960-1980-х роках були створені системи управління для ракет М.К.Янгеля: комплекс Р-16 з дальністю стрільби до 12000 кілометрів, а також комплекс Р-36 з двома типами бойового оснащення: легкої головної частини з дальністю стрільби до 14 000 кілометрів і важкої - до 12 000 кілометрів.

Багато років колектив, очолюваний Володимиром Григоровичем, був зайнятий створенням бойових ракетних комплексів з новими якостями - здатністю забезпечити подолання протиракетної оборони. У НВО «Хартрон» під його керівництвом була розроблена система керування глобальної ракети Р36. Вона забезпечувала дальність стрільби в межах одного витка штучного супутника Землі і можливість підходу до цілі з двох діаметрально протилежних напрямків. Р36 була також системою управління для керованих на атмосферній ділянці траєкторії боєголовок. Вона забезпечувала подолання протиракетної оборони, наведення на ціль за рельєфом місцевості або радіолокаційним картам.

Сергеєв присвятив усього себе створенню систем управління ракет і космічних комплексів. Між собою колеги називали його, з любов’ю, В.Г. або «дід». Не для всіх він був зручною людиною. З принципових питань він не йшов на компроміси. Головна мета його роботи звучала так: «Я покликаний робити зброю, а вона повинна бути надійною». Він завжди розглядав важливі питання, прислухаючись до керівництва тих підприємств, які повинні були працювати за його документацією.

Значне місце в науково-технічній творчості колективу під керівництвом Сергеєва займало створення системи управління ракети-носія багаторазової космічної транспортної системи «Енергія-Буран», що мала неофіційну назву «Радянський Шаттл». Мало хто знає, що ця розробка спочатку була доручена іншому головному конструктору, і був уже зроблений ескізний проект. Але на етапі проектування стало ясно, що можливий повний провал комплексу, і тоді був підключений Сергеєв.

Володимир Григорович довго думав, перш ніж братися за проект. Він, очевидно, розумів чи відчував, що це його остання велика робота, і добре обдумував кожен крок. В результаті, в травні 1987 року відбувся перший успішний запуск ракети-носія «Енергія», а в листопаді 1988 року - запуск в штатному варіанті - з багаторазовим кораблем «Буран».

У 1986 році Сергєєв пішов з посади головного конструктора і керівника науково-виробничого об'єднання "Хартрон". Це був якраз самий розпал закінчення відпрацювання «Енергії-Буран». З тих пір він працював на «Хартроні» науковим консультантом.

Помер Володимир Григорович 29 квітня 2009 року на 96-му році життя. Його ім'я є невід’ємною частиною історії оборонних засобів СРСР і створення ракетно-ядерного щита Радянського Союзу - міжконтинентальних балістичних ракет.